Голод 1933 – незагоєна рана України

     Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок вписано криваво-чорним кольором. Однією з таких сторінок був голодомор 1932-1933 р.р.  Упродовж багатьох років ця тема знаходилася під табу, а радянське керівництво різними способами намагалось придушити пам’ять про ті трагічні події. До дня пам’яті жертв голодомору, який відзначається щорічно в четверту суботу листопада,  бібліотека  провела  вечір – пам'яті  «Голод 1933 – незагоєна рана України», під час якого до уваги користувачів була представлена книга Михайла Олефіренка «Пора цвітіння терну». Роман представляє широку панораму надзвичайно важких періодів в історії українського народу, зокрема полтавського села: розкуркулення і голодомор 1932-1933 років, укрупнення і знищення хуторів у 70-80 роки минулого століття. Твір вражає документальністю і правдивістю висвітлення злочинів комуністичного режиму, які були спрямовані на підрив національного коріння українського народу та його духу. Основані на реальних подіях, долях конкретних людей, вони є неспростовним документом, який і зараз не втратив своєї актуальності, оскільки страшні уроки історії ніколи не залишаються в минулому. 
  А також до Дня пам’яті жертв голодомору в бібліотеці представлено книжкову виставку «Біль, що душу рве: Голодомор 1933-го…» , яка

представляє  документальні та історичні книги, що розкривають трагічні сторінки найжахливішої трагедії в історії України минулого століття.