Сучасний світ у творчості
                  Ірен Роздобудько

     Людина має право на єдину свободу –
                     бути собою.

                                                           (Ірен Роздобудько)

  
З нагоди відзначення у 2016 році 25-ї річниці проголошення незалежності України - знаменної події у багатовіковій історії національного державотворення є чудова нагода окреслити літературні здобутки сучасної української літератури, яка  допомагає осягнути нюанси нового часу. Адже саме письменник, як ніхто інший, має сили та наснагу хоробро дивитись в очі дійсності і не приховувати правду.

   Бібліотекою було проведено презентацію книги сучасної української письменниці Ірен Роздобудько "Гудзик" та «Ґудзик 2».

    До уваги присутніх заходу було представлено презентацію про автора та її  найбільш відомі твори, а також буктрейлер на книгу "Гудзик". Мало хто з українських літераторів – може похвалитися жанровим розмаїттям, як Ірен Роздобудько, вона одна з найуспішніших українських письменниць, яка працює в різних жанрах – від психологічних трилерів та детективів до романів-ілюзій.

   Багаторазова лауреатка літературного конкурсу «Коронація слова». 2012 року Ірен Роздобудько нагородили відзнакою «Золотий письменник України». Твори Ірен перекладені англійською та  російською мовами.

      Роман “Ґудзик” письменниці Ірен Роздобудько у 2005 році отримав першу премію всеукраїнського конкурсу “Коронація слова”. За жанром «Гудзик» – це  психологічна драма.

    Чому саме така назва? Напевно тому, що кожна людина може мати щастя, а починатися воно може із ґудзика, але якщо його раптово загубити – згодом знайти буде дуже важко.

   Якщо вам до вподоби сучасна українська література, тоді запрошуємо вас до бібліотеки поринути у світ найромантичнішої Ірен Роздобудько. Її книги просто неймовірні, так як  не відпускають читача до останньої сторінки. Корисних та нових висновків з її книг можна зробити безліч: не тішити себе ілюзіями та не жити минулим; важливо не тільки знайти кохання, важливіше - його втримати; доля завжди дає нам те життя, на яке ми заслуговуємо; слова не мають ніякої ваги, лише відчуття можуть бути щирими...

Великий містифікатор та геній  

Михайло Булгаков

125-річчя від дня народження 

 «Рукописи не горять»

                                М. Булгаков

    15 травня минає 125 років від дня народження видатного письменника і драматурга Михайла Булгакова. З цієї нагоди у бібліотеці експонується книжкова виставка «Великий містифікатор та геній  Михайло Булгаков».
    Творчість Булкагова має велике значення для світової літератури. Він розвивав філософсько-психологічний напрям у реалізмі М. Гоголя, Ф. Достоєвського, Г. Сенкевича, Л. Толстого. Булкагов бачив XX ст. як апокаліптичну епоху, «час світових катастроф». У його творах викриваються вади державної системи, лунає протест проти абсурдного соціального устрою, проти насильства. Різноманітні засоби комічного, фантастика, своєрідна символіка допомогли письменникові зруйнувати міф про начебто щасливе суспільство і показати його справжню сутність. Але критичний пафос завжди поєднувався з великою вірою митця в силу духовності людини, у можливість її відродження. 

    Він був визнаний великим письменником, а його книги стали надбанням світової літератури. Але мало хто знає, що все життя Булгакова минуло під знаком прокляття. Письменник точно знав, коли і якою буде його смерть. Він помре так само, як і його батько. Опанас Булгаков помер від хвороби нирок. Діагноз рідкісний - нефросклероз. Саме тоді у житті Булгакова з'явилися нічні страхи, страх відкритого простору, думки про довгу тяжку смерть...

     Час все розставив по своїх місцях, підтвердив слова «Рукописи не горять». Понині звуть його люди Майстром, шанують за незламний дух свободи і правди в роки тяжкої диктатури, пам'ятають його як людину, який розповів світові про свою любов до міста, пронесену через все життя.

   День Європи – це свято, яке з кожним роком стає все більш цікавим для українців, які прагнуть бачити себе в європейській демократичній державі. 

День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, який ґрунтується на спільних цінностях та інтересах.

     Початком  на шляху до встановлення Дня Європи вважається Декларація Шумана. 9 травня 1950 року в Парижі міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати їхні вугільну та сталеливарну галузі промисловості (основи нарощування військової техніки) та віддати їх в управління нової наднаціональної структури. Через три з половиною десятиліття на Міланському саміті у 1985 році лідери ЄС вирішили увічнити день проголошення Декларації Шумана та постановили щорічно відзначати «День Європи».

      У 1997-1998 роках до святкування Дня Європи долучилися держави-кандидати на вступ до ЄС. У цих країнах святкування набуло певного політичного забарвлення і було спрямоване на формування громадської думки щодо підтримки вступу до Євросоюзу. 

      Україна – єдина держава не член ЄС, у якій на державному рівні відзначається День Європи . Щорічне відзначення згаданого заходу в нашій державі започатковано Указом Президента України від 19 квітня 2003 р. № 339, яким встановлено третю суботу травня датою святкування в Україні Дня Європи.

      Багаторічний досвід організації Дня Європи в Україні вказує на те, що цей День поступово стає справою державного значення і відіграє непересічну роль у формуванні громадської думки в Україні про майбутнє нашої держави в європейській сім’ї народів.

     Відзначення Дня Європи в Україні − це важливий крок у зміцненні самоідентифікації України як європейської держави, причетної до традицій і цінностей Європи. У цей день жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії усіх націй континенту.

   Щороку  бібліотекою проводяться  різноманітні заходи  щодо  відзначення  Дня Європи. Цього року для користувачів представлена відео-презентація «Перлини Європи», євровікторина «Традиції та звичаї народів Європи», та діє книжкова виставка «Європейська художня спадщина».