Крути: і сум, і біль, і вічна слава

  Битва під Крутами — битва 29 січня 1918 року на залізничній станції поблизу селища Крути за 130 кілометрів на північний-схід від Києва. Бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми національно-свідомими київськими студентами, що захищали підступи до Києва. У перебігу військових дій битва вирішального значення не мала, — та у свідомості багатьох особливого значення набула завдяки героїзму української молоді, яка загинула в нерівному бою біля Крут. На похороні у Києві біля Аскольдової могили президент Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив їм вірш. Десятиліттями історія битви або замовчувалась, або обростала міфами і вигадками як в закордонній, так і у вітчизняній історіографії. Лише згодом, у 2006 році, на місці битви встановлено пам'ятник.

   

    На Аскольдовій могилі

    Український цвіт! —

    По кривавій по дорозі

    Нам іти у світ.

    На кого посміла знятись

    Зрадницька рука?

    Квітне сонце, — грає вітер

    І Дніпро-ріка...

    На кого завзявся воїн?

    Боже, покарай!

    Понад все вони любили

    Свій коханий край.

    Вмерли в Новім Заповіті

    З славою святих.

    На Аскольдовій Могилі  Поховали їх.                             Павло Тичина, 1918 рік 

    Переоцінювати героїчний чин молоді того періоду дуже важко. Їх жертовність стала прикладом у боротьбі за українську незалежність для багатьох поколінь людей і продовжує зараз спонукати до активних дій патріотичну молодь.

   Зараз повторюється історія майже столітньої давнини. Знову незалежність, знову ейфорія перемоги і знову загроза зі Сходу. Але ми віримо, що сучасний українець, сформована ним влада та світова громадськість стали мудрішими, досвідченішими, далекогляднішими, і спільними зусиллями ми відвернемо те лихо, що може розгорітися через чиїсь амбіції та чиюсь слабкість духу. І маємо надію, що більше не буде ані нової Небесної Сотні, ані нових Крут, більше не проливатиметься ані наша кров, ані кров сусідніх чи далеких народів.

   Ми, втратили не просто людей, не лише співгромадян, а справжні постаті, що яскраво спалахнули і стрімко згасли у новій запеклій борні за нашу з вами незалежність, волю, добробут. Ми втратили воїнів, що прагнули миру і безпеки, за що й віддали свої життя. Але набули нового символу — Небесну Сотню — сотню усміхнених янголів, що довіку наглядатимуть за нами і нашими нащадками, багато з полеглих своїх нащадків вже не матимуть...

   До річниці бою під Крутами в бібліотеці відбувся урок  патріотизму «Крути в історії України: подвиг і трагедія». Бібліотекар презентувала  виставку пам'ять  « Крути: і сум, і біль, і вічна слава» та розповіла про ті жахливі часи, які відбулися у січні 1918 року на залізничній станції Крути. Також була запропонована  відео-подорож в минуле «Герої  трагедії Крут» .

                 Ти наший витвір, наша мрія,

                      соборна, вільна Україна!

     В історії становлення незалежності і соборності України, особливе місце займає день 22 січня 1919 року, коли Директорія Української Народної Республіки проголосила Злуку всіх українських земель в єдину Українську державу. Саме цей день з′єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Української Народною Республікою прийнято відзначати як свято – День незалежності і соборності України.

    У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель. 

    Щороку 22 сiчня весь український народ iз вдячністю згадує тих героїв, якi боролися за об’єднання усiх нацiонально-демократичних сил українства, хто словом i ділом намагався вiдродити незалежну Соборну Українську державу. Ідея всеукраїнської єдності формувалася ще з часiв Київської Русi, Галицько-Волинської держави, Запорізької Січі, Визвольної вiйни пiд проводом Богдана Хмельницького, Гетьманщини. 

    Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

   До цієї знаменної дати в бібліотеці представлена виставка пам’ять «Ти наший витвір, наша мрія, соборна, вільна Україна!» та проведена інформаційна година «Україна суверенна: від витоків до сьогодення» з переглядом відео -презентації.

Василь Симоненко – витязь невмирущого слова

                              (80 років від дня народження)                                   

                              Я для тебе горів   

                                        український народе…

                                                              Василь Симоненко

     Василь Симоненко – одне з найбільш значущих імен української поезії періоду так званих шістдесятників. Одне з тих імен, що стало синонімом слів Правда, Поет, Патріот. Пристрасно висповідана ним свята синівська любов до матері  України, незборимий протестний дух проти тиранії і фальші будь-яких проявів і ступенів піднесли це ім’я і до висот справжньої народної поезії, і до висот непідробної всенародної любові.

      Симоненко прожив коротке, але яскраве життя і запалив свою неповторну зорю на небосхилі  нашої духовності.  Поет зраненого серця... Двадцять вісім літ накувала йому зозуля. Всього 28. Спалахнув зорею і - згас, гнаний імперською владою. Його чорнили і залякували, переслідували й перетинали творчі шляхи. Та не згас Талант. Він, як сяйво, зоріє над нескінченною дорогою в скарбницю духу нашого народу.         

    Творча спадщина талановитого українського поета - десятки віршів, казок, новел, об'єднаних у збірки, що лишилися навічно золотими розписами на ниві української духовності. Твори Василя Симоненка дістали всенародне визнання. Його поезія розлилася піснею по українській землі.   Мірою краси для поета стала міра життєвої правди і пробудженої совісті. Сьогодні у нашій незалежній державі по-новому оцінюється творчий здобуток Василя Симоненка. Його твори побачили світ, їх читають, на них виховуються покоління громадян України. 
    До ювілея поета в бібліотеці проведено літературно - музичну годину "Лицар нескореного покоління" на якому лунали вірші В.Симоненка та звучали пісні про Україну, також переглянуто відео презентацію про життя та творчість поета.
Бібліотекарями організовано книжкову виставку - портрет "Василь Симоненко - витязь невмирущого слова", з якої користувачі бібліотеки зможуть ознайомитися з творчою спадщиною талановитого українського поета.

        

    «Ми приносимо користь світу,

бо в цьому весь зміст,

вся радість життя»

Брати Грімм

               Світ казок братів Грімм

Брати Грімм Якоб і Вільгельм Грімм є одними з найбільш відомих казкарів Європи , які досліджували фольклор та вивчали мову рідного народу. Одними з їх найвідоміших казок були «Білосніжка» і «Бременські музиканти». А хто з нас у дитинстві не чув казку про смішну «розумну Ельзу», таку далекоглядну і таку незугарну? Або про бременських музикантів? Хто не боявся за долю бідних, залишених у лісі хлоп'ят, що шукають дорогу за розсипаними по землі білими камінчиками? Хто не радів відважним витівкам хороброго кравця?

     З нагоди відзначення 230 річного ювілею з дня народження Якоба Грімма в  бібліотеці відбулися літературно-казкові гостини "Добрі чарівники брати Грімм".  Під час заходу дітям були запропоновані наступні завдання по казках братів Грімм: відгадати казку за наведеними словами; обрати вірну кінцівку даної казки; назвати, в яких казках братів Грімм зустрічаються надані речі; вгадати казку за ім’ям літературного героя;  доповнити назву казки братів Грімм. До ювілею була представлена книжкова виставка "Золота скринька казок братів Грімм", яка ознайомила дітей із спадщиною німецьких казкарів.

    Відомі всім казки братів Грімм  надихнули багатьох режисерів та мультиплікаторів. І це не випадково. Адже твори у них завжди повчальні і дуже цікаві.Казки братів Грімм вчать дітей хоробрості, доброті  і  винахідливості. В них висміюються всі людські вади: жадібність, боягузтво, лінь та заздрість. На завершення заходу діти переглянули мультфільми по казках братів Грімм.