Крути: і сум, і
біль, і вічна слава
Битва під Крутами — битва 29 січня 1918 року на залізничній станції поблизу
селища Крути за 130
кілометрів на північний-схід від Києва. Бій тривав 5
годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми
національно-свідомими київськими студентами, що захищали підступи до Києва. У перебігу
військових дій битва вирішального значення не мала, — та у свідомості багатьох
особливого значення набула завдяки героїзму української молоді, яка загинула в
нерівному бою біля Крут. На похороні у Києві біля Аскольдової могили президент
Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а
поет Павло Тичина присвятив їм вірш. Десятиліттями історія битви або
замовчувалась, або обростала міфами і вигадками як в закордонній, так і у
вітчизняній історіографії. Лише згодом, у 2006 році, на місці битви встановлено
пам'ятник.
На Аскольдовій могилі
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадницька рука?
Квітне сонце, — грає вітер
І Дніпро-ріка...
На кого завзявся воїн?
Боже, покарай!
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих.
На Аскольдовій Могилі Поховали їх.
Павло Тичина, 1918 рік
Переоцінювати
героїчний чин молоді того періоду дуже важко. Їх жертовність стала прикладом у
боротьбі за українську незалежність для багатьох поколінь людей і продовжує
зараз спонукати до активних дій патріотичну молодь.
Зараз повторюється історія майже
столітньої давнини. Знову незалежність, знову ейфорія перемоги і знову загроза
зі Сходу. Але ми віримо, що сучасний українець, сформована ним влада та світова
громадськість стали мудрішими, досвідченішими, далекогляднішими, і спільними
зусиллями ми відвернемо те лихо, що може розгорітися через чиїсь амбіції
та чиюсь слабкість духу. І маємо надію, що більше не буде ані нової Небесної
Сотні, ані нових Крут, більше не проливатиметься ані наша кров, ані кров
сусідніх чи далеких народів.
Ми, втратили не просто людей, не лише
співгромадян, а справжні постаті, що яскраво спалахнули і стрімко згасли у
новій запеклій борні за нашу з вами незалежність, волю, добробут. Ми втратили
воїнів, що прагнули миру і безпеки, за що й віддали свої життя. Але набули
нового символу — Небесну Сотню — сотню усміхнених янголів, що довіку
наглядатимуть за нами і нашими нащадками, багато з полеглих своїх нащадків вже
не матимуть...
До річниці бою під Крутами в бібліотеці відбувся урок патріотизму «Крути в
історії України: подвиг і трагедія». Бібліотекар презентувала виставку пам'ять « Крути: і сум, і біль, і вічна
слава» та розповіла про ті жахливі часи, які відбулися у січні 1918
року на залізничній станції Крути. Також була запропонована відео-подорож в минуле «Герої трагедії Крут» .







