До тебе рідна Україно, я серцем лину!

    Патріотичне виховання – це виховання готовності до захисту Вітчизни, мужності, відваги, розуміння громадянського обов'язку, який передбачає у будь-який час стати на захист Батьківщини.

    У рамках патріотичного виховання бібліотекарі запросили юних відвідувачів на тематичний ранок «До тебе рідна Україно, я серцем лину!». Під час проведення якого  йшлося про свободу і незалежність, виховання патріотів рідної держави, повагу до її символів, формування національних цінностей, суспільства, почуття особистої відповідальності за долю своєї держави та українського народу.

   Захід відбувся під гаслом "З Україною в серці". Юні відвідувачі із задоволенням взяли участь у даному заході, під час якого розповідали вірші про Батьківщину. Гарним доповненням заходу стала відео презентація «Україна в серці кожного» та  звучали мелодії пісень про Україну. До заходу була створена книжково-ілюстративна виставка «Україна – рідна матінка моя земля!». На завершенні заходу юні патріоти отримали жовто-блакитні сердечка, як символ миру, добра і процвітання нашої неньки України. Патріотизм визначається більшістю людей, як одне з найглибших громадянських почуттів, саме тому, бібліотекарі працюючи з дітьми та молоддю, визначили патріотичне виховання  одним із основних, актуальних на часі,  напрямків своєї роботи.

Біль, що душу рве :

 Голодомор 1933-го

До Дня пам’яті жертв голодомору та політичних репресій в нашій бібліотеці презентовано книжкову виставку «Біль,що душу рве : Голодомор 1933-го».

  Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок вписано криваво-чорним кольором. Однією з таких сторінок був голодомор 1932-1933 р.р. І ніхто не знав, скільки безневинних людей зійшло у могилу – старих і молодих, дітей, і ще ненароджених. Невідома кількість жертв – від 3 до 12 мільйонів, але протягом всієї історії людства вважається найбільшою трагедією.

   На книжковій виставці представлено документи та публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців, тих, хто у своїй пам’яті крізь роки проніс страждання та біль спричинені тоталітарним режимом.

  Заслуговують уваги книги Олефіренко М.М."Пора цвітіння терну", «Жнива Скорботи» Роберта Конквеста, який ще у ті роки не захотів брехати і сказав світові про те страшне винищення; І.Кирій «Голодна весна»; А.Гудима «Кара без війни»; С.Кульчицький "1933:трагедія голоду" та інші.Ці твори вражають документальністю і правдивістю висвітлення злочинів комуністичного режиму, які були спрямовані на підрив національного коріння українського народу та його духу.

На десятиліття можна засекретити архіви. Можна змести сліди злочину. Можна переписувати історію на угоду влади. Та з пам’яттю
народу нічого не вдієш, вона зберігатиме правду. Правду про страшні події. Це наша історія, і ми повинні знати і пам’ятати її.  

 Віртуоз гумору Остап Вишня

   Остап Вишня… Під таким ім’ям увійшов у літературу незрівнянний сміхотворець Павло Михайлович Губенко, письменник унікальної популярності, широко знаний у нашій країні та за рубежем, - ввійшов у українську літературу як високоталановитий майстер сатири та гумору.  Митець самобутній і неповторний, він формувався і зростав на грунті народного життя і своїм словом успішно слугував утвердженню добра. Творчість його надихалась і окрилювалась великим поняттям – Народ. 

   Остап Вишня письменник - поетичної вдачі , глибокий лірик, щиро залюблений у красу народного життя, народної мови, в неповторне духовне обличчя простих людей, в щедру красоту природи. Тому і сповнені теплом та поезією твори Остапа Вишні про сучасників, тому він так щедро, людяно, поетично оспівував природу, - і виступаючи проти всіляких недругів, губителів її краси, й оспівуючи її живий, багатий на земні радощі світ.

   З нагоди відзначення 125- річного ювілею в бібліотеці організована  книжкова виставка «Віртуоз гумору – Остап Вишня».  З якої читачі  можуть ознайомитися з творчістю гумориста, а також проведено вечір гумору «Ніколи не сміявся без любові», під час якого присутні мали змогу не лише дізнатися про цікаві факти з життя відомого гумориста, але й побачити постановку інсценівок за гуморесками Остапа Вишні «Чудака, їй-богу» , «Паралелепіпед» та "Мисливець".

                                                       

В джерелах слова – душі криниця, а рідна мова – як чарівниця

     У 1997 році був заснований День української писемності та мови. Відповідний указ підписав тоді президент Леонід Кучма. День української писемності та мови — це свято на честь літописця Нестора, якого возвели в ранг преподобного. Він був послідовником знаменитих Кирила та Мефодія — творців слов’янської писемності. Сьогодні українські вчені вважають, що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови.  

  З нагоди  цього свята, в бібліотеці представлено книжкову виставку  

  “В джерелах слова – душі криниця, А рідна мова – як чарівниця”, 

   за допомогою якої кожен має змогу перенестись у часи давньої  минувшини,          ознайомитися  з класиками українського слова та поетичними творами видатних поетів України.