Як зустрічати і святкувати Новий рік?

     Новий рік – одне з найдавніших і найпопулярніших календарних свят. Це, мабуть, єдина подія, яку протягом століть щорічно відзначають у всіх країнах і на всіх континентах, яку знають, люблять і яку з нетерпінням чекають люди, різні у своїх етно-національних традиціях і релігійних переконаннях.

     Незважаючи на те, що Новий рік - одне з небагатьох свят, що об`єднує все людство, за всіх часів у різних народів існували й існують свої традиції зустрічі Нового року та своя святкова атрибутика.

     Як завжди незадовго до Нового року у багатьох жителів нашої країни з’являются зазвичай схожі питання новорічної тематики, наприклад: як правильно зустрічати і святкувати Новий рік, що одягнути і що приготувати в новорічну ніч і т.д – це дійсно дуже важливі запитання, на які  користувачі нашої  бібліотеки зможуть знайти відповідь ознайомившись з  тематичною виставкою «На порозі Новий рік».

«Дива зими чарівниці»

    Кожен Новий Рік – це особливе свято, повний чарівності   та  таємничості. Зимові канікули та Новорічні свята – найпрекрасніша та найулюбленіша пора дітвори та їх батьків.  Скільки радості  та чудових хвилин задоволення виникає у дітей під час катання на лижах, санках, або просто прогулянки на свіжому морозному повітрі, або просто зануритися у читання.  До новорічних свят в бібліотеці оформлено ілюстровану виставку «Дива зими чарівниці», що знайомлять читачів з історією святкування Нового року та Різдва в Україні, традиціями та звичаями, пов’язаними з цими чудовими святами, також на виставці можна знайти казки видатних авторів світу, вірші та пісні про зиму та Новий рік.

      До тебе рідна Україно, я серцем лину!

    Патріотичне виховання – це виховання готовності до захисту Вітчизни, мужності, відваги, розуміння громадянського обов'язку, який передбачає у будь-який час стати на захист Батьківщини.

    У рамках патріотичного виховання бібліотекарі запросили юних відвідувачів на тематичний ранок «До тебе рідна Україно, я серцем лину!». Під час проведення якого  йшлося про свободу і незалежність, виховання патріотів рідної держави, повагу до її символів, формування національних цінностей, суспільства, почуття особистої відповідальності за долю своєї держави та українського народу.

   Захід відбувся під гаслом "З Україною в серці". Юні відвідувачі із задоволенням взяли участь у даному заході, під час якого розповідали вірші про Батьківщину. Гарним доповненням заходу стала відео презентація «Україна в серці кожного» та  звучали мелодії пісень про Україну. До заходу була створена книжково-ілюстративна виставка «Україна – рідна матінка моя земля!». На завершенні заходу юні патріоти отримали жовто-блакитні сердечка, як символ миру, добра і процвітання нашої неньки України. Патріотизм визначається більшістю людей, як одне з найглибших громадянських почуттів, саме тому, бібліотекарі працюючи з дітьми та молоддю, визначили патріотичне виховання  одним із основних, актуальних на часі,  напрямків своєї роботи.

Біль, що душу рве :

 Голодомор 1933-го

До Дня пам’яті жертв голодомору та політичних репресій в нашій бібліотеці презентовано книжкову виставку «Біль,що душу рве : Голодомор 1933-го».

  Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок вписано криваво-чорним кольором. Однією з таких сторінок був голодомор 1932-1933 р.р. І ніхто не знав, скільки безневинних людей зійшло у могилу – старих і молодих, дітей, і ще ненароджених. Невідома кількість жертв – від 3 до 12 мільйонів, але протягом всієї історії людства вважається найбільшою трагедією.

   На книжковій виставці представлено документи та публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців, тих, хто у своїй пам’яті крізь роки проніс страждання та біль спричинені тоталітарним режимом.

  Заслуговують уваги книги Олефіренко М.М."Пора цвітіння терну", «Жнива Скорботи» Роберта Конквеста, який ще у ті роки не захотів брехати і сказав світові про те страшне винищення; І.Кирій «Голодна весна»; А.Гудима «Кара без війни»; С.Кульчицький "1933:трагедія голоду" та інші.Ці твори вражають документальністю і правдивістю висвітлення злочинів комуністичного режиму, які були спрямовані на підрив національного коріння українського народу та його духу.

На десятиліття можна засекретити архіви. Можна змести сліди злочину. Можна переписувати історію на угоду влади. Та з пам’яттю
народу нічого не вдієш, вона зберігатиме правду. Правду про страшні події. Це наша історія, і ми повинні знати і пам’ятати її.  

 Віртуоз гумору Остап Вишня

   Остап Вишня… Під таким ім’ям увійшов у літературу незрівнянний сміхотворець Павло Михайлович Губенко, письменник унікальної популярності, широко знаний у нашій країні та за рубежем, - ввійшов у українську літературу як високоталановитий майстер сатири та гумору.  Митець самобутній і неповторний, він формувався і зростав на грунті народного життя і своїм словом успішно слугував утвердженню добра. Творчість його надихалась і окрилювалась великим поняттям – Народ. 

   Остап Вишня письменник - поетичної вдачі , глибокий лірик, щиро залюблений у красу народного життя, народної мови, в неповторне духовне обличчя простих людей, в щедру красоту природи. Тому і сповнені теплом та поезією твори Остапа Вишні про сучасників, тому він так щедро, людяно, поетично оспівував природу, - і виступаючи проти всіляких недругів, губителів її краси, й оспівуючи її живий, багатий на земні радощі світ.

   З нагоди відзначення 125- річного ювілею в бібліотеці організована  книжкова виставка «Віртуоз гумору – Остап Вишня».  З якої читачі  можуть ознайомитися з творчістю гумориста, а також проведено вечір гумору «Ніколи не сміявся без любові», під час якого присутні мали змогу не лише дізнатися про цікаві факти з життя відомого гумориста, але й побачити постановку інсценівок за гуморесками Остапа Вишні «Чудака, їй-богу» , «Паралелепіпед» та "Мисливець".

                                                       

В джерелах слова – душі криниця, а рідна мова – як чарівниця

     У 1997 році був заснований День української писемності та мови. Відповідний указ підписав тоді президент Леонід Кучма. День української писемності та мови — це свято на честь літописця Нестора, якого возвели в ранг преподобного. Він був послідовником знаменитих Кирила та Мефодія — творців слов’янської писемності. Сьогодні українські вчені вважають, що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови.  

  З нагоди  цього свята, в бібліотеці представлено книжкову виставку  

  “В джерелах слова – душі криниця, А рідна мова – як чарівниця”, 

   за допомогою якої кожен має змогу перенестись у часи давньої  минувшини,          ознайомитися  з класиками українського слова та поетичними творами видатних поетів України.

Вічна слава героям, які полягли

За наше мирне життя !

Вічна слава воїнам, вдовам, сиротам

Які пішли у небуття !

Визволення України – ціна перемоги

                           70-ти річчя визволення України 

                    від німецько-фашистських загарбників 

     28 жовтня 1944 року минає 70 років з того часу, як завершено визволення Україну від німецько-фашистських загарбників.  На українській землі війна тривала 1225 днів і ночей, з 22 червня 1941 року по 28 жовтня 1944 року.

Мов весняні струмки збігають роки, квітнуть дерева, половіють жита, приходять у світ нові покоління. Але не старіє, не зникає пам’ять тих тривожних літ. Вона живе у спогадах бійця і в суворому монументі, як свідок грізних років і переможних боїв, пильно дивиться на нас в залах музеїв із сторінок книг, її мужню і величну надійно оберігає народ передаючи, як святиню у спадщину поколінь.

          На долю наших ветеранів випав важкий шлях до Перемоги. З кожним роком рідшають їхні ряди, все менше на землі залишається очевидців цієї страшної війни. Сьогодні ми, нове покоління, про воєнне життя та бойові подвиги колишніх фронтовиків можемо дізнаватися тільки з їхніх розповідей, фотографій, кінофільмів, творів художньої літератури. Напередодні цієї величної дати у бібліотеці оформлено книжково-ілюстративну виставку «Визволення України – ціна перемоги», на якій представлені видання, що висвітлюють події Великої Вітчизняної війни та спогади ветеранів про подвиги захисників Батьківщини, які вистояли перед навалою озвірілого ворога, у смертельному бою захистили свою країну від поневолення, свій народ - від знищення. А також проведено історичну годину "Безсмертний подвиг визволителів".

Поезии чудесный гений

   15 жовтня виповнюється  200 річний ювілей з дня народження Михайла Юрійовича Лермонтова

   

Михайло Юрійович Лермонтов - одне з дивовижних явищ в світовій літературі. Він загинув, не доживши до 27 років, але встигнувши створити такі шедеври, які дали йому право увійти до числа великих письменників.

    М. Ю. Лермонтов - геніальний поет, який знайшов визнання ще за життя . Багато віршів Лермонтова на слуху у кожної освіченої людини. Порядку трьох десятків поем, чотири сотні віршів, ряд прозових і драматичних творів становлять недоторканний запас російської культури.

    До 200-річного ювілею Михайла Лермонтова в бібліотеці була організована  виставка - портрет, присвячена творчості М. Ю. Лермонтову. За своє недовге життя він створив величезну кількість філософських, патріотичних віршів, про життя і смерть, про вічність, про добро і зло, про любов, про дружбу, про природу, про пошук сенсу життя, про майбутнє і минуле.

"Україна- земля козацька"

     14 жовтня усі православні християни відзначають одне з найулюбленіших свят – Покрова Пресвятої Богородиці. Як покровительку і заступницю, Покрову шанували українські козаки.  До Дня українського козацтва в бібліотеці оформлена книжкова виставка  «Україна – земля козацька», яка відображає походження запорізького козацтва, його історію та славні лицарські традиції, які є гідним взірцем для нащадків. Відразу привертає  увагу користувачів розділ «Мудрість козацької доби», справжня знахідка для всіх, хто глибоко цікавиться історією. Видання вітчизняних істориків, базуються на раніше невідомих документах і створюють правдивий образ українського козацтва. Споконвіку Україна пишалася своїми козаками, які її любили, як неньку, величали і захищали в усі часи, коли загрожувала небезпека. Історія українського козацтва рясніє видатними постатями, справжніми героями тієї доби. Ми запрошуємо усіх відвідувачів ознайомитись з виданнями, представленими на літературно-історичній виставці. Хочеться, щоб після прочитання цих книг до читачів, через віки, дійшов шелест козацьких знамен, брязкіт козацької зброї, стогін української землі від копит навальних ординців, бій, як блискавка, як між життям і смертю, між минулим і майбутнім.

"Шана Кобзареві"

Як умру, то поховайте

Мене на могилі

Серед степу широкого

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро , і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

(Тарас Шевченко)

З нагоди святкування у 2014 році 200 - річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка та до Всеукраїнського дня бібліотек, Вінницька ЦБС здійснила поїздку до Шевченківського національного заповідника у місті Каневі, Черкаської області. Заповідник об’єднує  території історико-культурного та природно-заповідного фонду  загальною площею 45 га. На його території знаходяться  пам’ятки археології, архітектури, історії, мистецтва та природи: Могила Т.Г.ШевченкаДержавний музей Т.Г.Шевченка Могила І. Ядловського, довголітнього хранителя Шевченкового меморіалу (1884 - 1933 рр..); Багатошарове поселення Пилипенкова гора. Комплекс Шевченківського національного заповідника розташований на Чернечій горі (Тарасовій) горі, неподалік від Дніпра. Канівські гори зачарували   Шевченка, коли  влітку 1859  він плив вниз по Дніпру у с. Прохорівку на Михайлову гору до свого приятеля, вченого М.Максимовича. Саме про них він писав троюрідному брату Варфоломію: „...мені і вдень і вночі сниться ота благодать над Дніпром...”.У музеї ми побачили оригінальні графічні твори Т.Шевченка, прижиттєві видання його поезій, меморіальні речі, пов’язані з похованням Т.Шевченка в Петербурзі та перепохованням його в Україну: листочки з металевого вінка, покладеного на могилу поета в Петербурзі, червона китайка, якою покривали домовину  під час перевезення в Україну, металеве кільце від воза, на якому везли домовину, віньєтка з кришки домовини, рушник, стрічки та хустки з похорону Шевченка в Каневі. Надзвичайно цінними є речі, що зафіксували образ Тарасової гори і могили поета на різних етапах української історії.  Це живописні і графічні твори художників М.Бурачека, В.Гарбуза, І.Красного, В.Кричевського, О.Коваленка, Є.Манишина, Н.Онацького, І.Порошина, В.Розвадовського, С.Шишка та ін.; предмети філокартії, філателії, медальєрики.